Коли я навчалась у молодшій школі, у класі була дівчинка, яка поводила себе не так, як ми. Ні вчителі, ні батьки не намагались нам пояснити, чому вона сповільнено розмовляє, чому тато завозить і забирає її зі школи, коли ми вже ходили додому самостійно, чому вона інколи може блювати на уроці.

Через це клас поділився на дві категорії: людей, які її не помічали, і людей, які над нею знущалися. Нерозуміння створювало супротив.

Ця добірка корисних матеріалів стане у пригоді вчителям та батькам, які хочуть пояснити дітям, хто такі люди з інвалідністю та як з ними спілкуватись. Це допоможе зробити навчання в інклюзивному класі комфортнішим для всіх.

Читати далі...

Школярі з ЗПР не готові до навчання в школі, так як у них не сформовані знання, уміння та навички, необхідні для засвоєння шкільної програми. У результаті діти не здатні опанувати читанням, письмом, рахунком без кваліфікованої допомоги. Викликає утруднення дотримання норм поведінки, прийнятих у школі. Ослаблена нервова система тільки погіршує ці труднощі.

Читати далі...

Жодних особливих дітей, аутистів і інвалідів! Як не розгубитися і говорити коректно про і до людей з інвалідністю? “Нова українська школа” публікує кілька порад.

Найперше – потрібно забути слово “інвалід”. Два роки тому його прибрали з усіх законів України і замінили на “людина з інвалідністю”. Акцентувати потрібно насамперед на людині, а не на її інвалідності. Тому правильно казати “людина/дитина з…”. Наприклад, “дитина з ДЦП” (не децепешник), “дитина з розладами аутистичного спектру” (не аутист“; дитина за аутизмом – теж коректно, говорять про спектр, бо аутизм не буває однаковим), “дитина з епілепсією” (не епілептик).

Читати далі...

Асистент вчителя працює зі всім інклюзивним класом, а не лише з окремими дітьми.

Про це йдеться у матеріалі Нової української школи з відповідями на запитання про роботу в інклюзивному класі.

“Відповідно до частини 4 статті 16-1 закону “Про загальну середню освіту”, особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі забезпечує асистент вчителя.

Читати далі...

Працівникам освітніх закладів завжди треба пам’ятати, що гіперактивність, це не особливості темпераменту чи характеру дитини, не наслідок виховного процесу батьків, а медичний діагноз! Тому батьків треба сприймати не як першопричину «поганої» поведінки дитини, а спробувати зробити їх союзниками і разом, об’єднавши зусилля, допомогти дитині адаптуватися в колективі та отримувати знання.

Читати далі...

Вітаємо з Міжнародним днем логопеда!

Бажаємо величезних досягнень у професійній сфері, швидкого поліпшення навичок спілкування у найскладніших відвідувачів. Гарного настрою, нових методологічних підходів у вирішенні проблем порушень мовлення. Радості, достатку, здоров'я і успіху!

Роз'яснення МОН щодо мінімальних вимог до обсягу (кількості годин) підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти з огляду на звернення з питань особливостей застосування Порядку підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників в частині встановлення вимог щодо обсягу підвищення кваліфікації педпрацівників, необхідного для проходження чергової атестації.

Читати далі...

Домашня логопедія: 30 вправ для розвитку дитячого мовлення

Для правильної вимови звуків необхідна злагоджена робота всіх органів артикуляцій. Без тренувань тут ніяк не обійтися!
Якщо вашій дитині вже 5 років, а вона до цих пір не вимовляє чітко деякі звуки, вони спотворюються або змащуються, — вам обов’язково варто ходити на заняття до логопеда (він поставить звуки). Займатися ж з дитиною вдома самостійно при «мовної каші» можна з 3-4 років. Тоді, можливо, і логопед вам не знадобиться. А після 6 років виправити вимову — вже буде набагато складніше.

Читати далі...

Вчителька музики зі США Мелісса Сальгеро вражає харизмою – з легкої руки під її акомпонемент дорослі українські слухачі співають на її лекції. А вже через кілька хвилин усі завмирають, коли вона показує звук за допомогою перцю і бубна чи те, як звучить стілець, якщо до нього прикласти камертон. Вона працює в одному з найпроблемніших районів Нью-Йорка, де 59% дітей живуть у бідності.

Цього року Мелісса ввійшла до десятки найкращих вчителів премії Global Teacher Prize. У Новопечерській школі вона розказала і показала, як працює зі своїми учнями, і на яких трьох китах тримається її робота.

“Нова українська школа” публікує ключові тези її виступу.

Читати далі...