Пропонуємо добірку ігор для розвитку пам’яті.

У багатьох дітей бувають періоди, коли вони піддаються нічним страхам. Ці страхи мають різну форму, починаючи із загальновідомих «монстрів під ліжком» й страхом перед тим, що коли дитина прокинеться, батьків не буде вдома, та закінчуючи звичайним страхом темряви. Якщо такий страх виникає в дитини лише зрідка й не заважає спати – нема про що турбуватись. Проте подібні страхи з часом можуть посилюватись й призводити до безсоння. Щоб цього не відбулось з вашою дитиною, дотримуйтесь таких рекомендацій.

1. Поставтесь до страхів дитини серйозно

Якщо дитина розповідає вам про свої страхи, не ставтесь до цього зневажливо. Хоча дорослому вони можуть здатись безглуздими, для дитини вони реальні. Ваше завдання – допомогти малюку відчути себе в безпеці, навчити його справлятися зі своїми страхами. Якщо дитина, лягаючи спати, каже, що їй страшно – розпитайте її, чого саме вона боїться. Дозвольте їй пояснити, що її турбує.

2. Дайте дитині зрозуміти, що вона в повній безпеці

Якщо дитина боїться, що ви підете, поки вона буде спати, переконайте її, що це не так. Порозмовляйте про те, що ви будете робити разом завтра, – це налаштує її на позитивний лад. Якщо вона боїться пожежі або грози, розкажіть їй, що в будинку встановлена протипожежна сигналізація, а метеорологічна служба неодмінно сповістить усіх, якщо буде наближатися гроза. Чого б не боялась дитина – поясніть їй свій, дорослий погляд на ці речі. Так дитина зможе відчути себе в безпеці.

Якщо дитина боїться чогось нереального, наприклад, чудовиськ чи монстрів, дайте їй зрозуміти, що насправді їх немає. Спитайте в дитини: «Ти коли-небудь бачила монстра на вулиці або в дитячому садочку?».

У таких ситуаціях не варто заглядати під ліжко, щоби переконати дитину в тому, що там нікого немає, або давати їй «засоби захисту від монстрів». Подібна поведінка передбачає, що монстри все-таки існують, і дитина залишиться стривоженою через те, що вони можуть з'явитися в будь-який момент.

3. Час перед сном повинен проходити у спокійній обстановці

Перед сном необхідно відволіктись від денних турбот і налаштуватись на відпочинок. Не дивіться перед сном телевізор, не займайтесь нічим, що може спровокувати появу в дитини страхітливих думок.

Читайте дитині перед сном позитивні книги. Не варто читати історії, які можуть налякати дитину, наприклад, історії про відьом, злих драконів тощо. Для спокою дитини можна також придумати різні ритуали: перед сном бажати спокійної ночі лялькам, засинати з плюшевим ведмедиком.

Добре заспокоює дитину приємна інструментальна музика або звуки природи. Якщо спеціально вмикати її щоразу перед сном, психіка дитини автоматично буде заспокоюватися й налаштовуватися на сон.

4. Переконайте дитину, що ви поруч і доглядаєте за нею

Для того щоб дитина не залишалась наодинці зі своїми страхами, використовуйте перевірені способи. Залишайте ввімкненим нічник або світло в передпокої. Так дитина буде відчувати себе комфортніше. На прохання дитини можна також залишити відчиненими двері в спальню.

5. Удень порозмовляйте з дитиною про її страхи

Удень, коли дитина не відчуває страху, спитайте, чого вона боїться вночі. Розкажіть їй про способи, які допоможуть справлятися з нічними страхами й безсонням, такі як глибоке дихання, поступове розслаблення тіла від пальців ніг до голови. Навчіть дитину під час нападів страху уявляти собі (візуалізувати) місця, де вона почувається в безпеці, такі як морський берег або дитячий майданчик.

Підтримка батьків у більшості випадків допомагає дітям упоратися з їхніми страхами. Однак, якщо з часом страхи дитини посилюються, якщо вночі в неї трапляються панічні атаки або вона недавно пережила травматичну ситуацію, яка викликає в неї страх, треба обов'язково звернутись до дитячого психолога.

На Київщині  розпочався сезон жнив.   І наразі актуальними залишаються питання безпечної жнивної кампанії.    Одним з факторів ризику у період жнивної кампанії – спалювання стерні, післяжнивних залишків та розкладання багать на полях. Подібні дії – прямий шлях до виникнення пожеж.

Емоційний інтелект – це здатність розпізнавати, висловлювати й регулювати власні емоції. Недавні дослідження показують: високий рівень розвитку емоційного інтелекту дає можливість у повній мірі розкрити закладений потенціал дитини.

Розглянемо кілька способів, за допомогою яких батьки можуть розвивати емоційний інтелект у дитини.

Визнайте точку зору дитини та співчувайте їй

Співчуття не означає, що батьки повинні в усьому погоджуватися з дитиною. Але важливо завжди намагатися дивитися на ситуацію з її точки зору. Іноді дитина повинна чинити так, як їй кажуть батьки, але при цьому вона має право мати свій погляд на ситуацію. Ми всі знаємо, як приємно, коли нашу позицію визнають, і навіть якщо ми не маємо при цьому свободи дій, нам легше з цим змиритися. У спілкуванні з дитиною використовуйте наступні фрази:

«Ти схвильований!»

«Я знаю, тобі важко закінчити гру й піти обідати, але вже час».

«Напевно, ти хотів би, щоб я все робила за тебе, чи не так?»

«Ти так засмутився через дощ».

«Я знаю, ти хотів би лягати спати пізніше, як старші діти».

Як це допомагає в розвитку емоційного інтелекту

Відчуття дитини, що її розуміють, допомагає виробленню гормонів, які її заспокоюють. З часом дитина сама вчиться заспокоювати себе в ситуаціях, коли вона засмучена.

Ви допомагаєте дитині бути свідомі того, що з нею відбувається, і зрозуміти, що викликає в неї ті чи інші почуття. Навіть те, що ви називаєте почуття, допомагає маленьким дітям справлятися з ними.

Дозвольте дитині висловлювати свої емоції

Ваше несхвалення з приводу того, що дитина відчуває страх або злість, не допоможе їй упоратися з емоціями, але може привести до того, що вона почне їх пригнічувати. На жаль, пригнічені емоції, на відміну від виражених адекватним способом, не зникають. Вони заховані всередині й шукають вихід. Оскільки ці емоції не контролюються свідомо, вони проявляються в несподіваних ситуаціях: дитина б'є сестру, їй сняться жахи або в неї розвивається нервовий розлад.

Щоб цього не сталося, створіть умови для того, щоб дитина могла вільно розпізнавати й висловлювати свої почуття. Використовуйте наступні фрази:

«По-моєму, ти стурбований тим, що ви йдете на екскурсію. У твоєму віці я теж не любила екскурсії. Хочеш про це поговорити?»

«У тебе нічого не виходить, і це доводить тебе до сліз? Кожному час від часу потрібно поплакати. Дай я тебе обніму, і можеш плакати, скільки захочеш».

Як це допомагає в розвитку емоційного інтелекту

Ваше прийняття допомагає дитині самій приймати свої емоції, краще справлятися з ними.

Ваше прийняття дає зрозуміти дитині, що емоцій не варто боятися чи соромитися, що вони нормальні, і з ними можна справитися. Дитина розуміє, що вона не одна, і що якщо ви приймаєте навіть її непривабливі сторони, то ви приймаєте її в цілому такою, якою вона є.

Учіть дитину вирішувати проблеми

Коли дитина (чи дорослий) відчуває, що її емоції розуміють й приймають, почуття втрачають свою енергію й розсіюються. Але в деяких ситуаціях необхідно вирішити проблему, яка викликала дані емоції. Іноді діти можуть робити це самостійно, а іноді їм потрібна ваша підказка. Не підганяйте дитину й не вирішуйте проблеми за неї, поки вона сама про це не попросить. Це дасть їй зрозуміти, що ви не маєте сумніву в її здатності самостійно впоратися з проблемою:

«Ти гніваєшся через те, що брат розбив твою іграшку. Але битися не можна. Підемо, я допоможу тобі пояснити братові, що ти відчуваєш».

«Ти засмучена через те, що Маша захворіла й не прийшла до тебе. Я знаю, як ти чекала її. Якщо хочеш, ми можемо придумати, чим ще цікавим ми можемо зайнятися».

«Ти засмутився через те, що Сергій не пішов з тобою гуляти. Іноді ти відчуваєш, що більше не хочеш з ним грати. Але тобі подобається гратися з ним. Що б ти хотів сказати Сергію?»

Як це допомагає в розвитку емоційного інтелекту

Дітям необхідно висловлювати свої почуття, але їм також слід знати, як знаходити конструктивний вихід зі складних ситуацій. Для цього дитині необхідна практика та ваш позитивний приклад.

Грайте

Якщо дитина починає погано поводитися, ймовірно, вона не може впоратися зі своїми емоціями. У цьому їй можуть допомогти ігри. Розглянемо приклад.

Ваш 4-річний син постійно кличе маму. Замість того, щоб дратуватися на таку поведінку, допоможіть йому справитися зі своїми емоціями. Зіграйте в гру, в якій незграбний тато не пускатиме дитину до мами, буде стояти між ними й гарчати: «Не пущу! О-о, ти мене переміг! Ти такий сильний! Але наступного разу ти не пройдеш!» Дитина в такій жартівливій формі зможе довести, що вона завжди зможе бути з мамою, і її тривоги розвіються.

Як це допомагає в розвитку емоційного інтелекту

Діти щодня відчувають різні емоції: безсилля, злість, смуток, страх, заздрість тощо. Емоційно здорові діти висловлюють їх у грі, тим самим розвиваючи свою емоційну сферу. Сміх зменшує рівень стресових гормонів так само, як і сльози. Але при цьому приносить багато радості.

Показуйте приклад емоційного інтелекту

Найважливіше, що ви можете зробити для розвитку емоційного інтелекту дитини, – це навчитися регулювати власні емоції. Багатьом із нас це вдається до того часу, поки ми не засмучуємося через поведінку дитини й не закликаємо її до дисципліни. Але наша реакція може як заспокоїти малюка, так і ще більше погіршити ситуацію. Дуже важливо, встановлюючи правила для дитини, самим зберігати спокій:

«Вибач, люба, я знаю, що тобі важко зупинитися, але завтра ти зможеш пограти довше. А зараз пора лягати спати. Підемо, я почитаю тобі на ніч. Яку казку ти хочеш сьогодні почути?»

«Ти знаєш правило: не можна стрибати на дивані. Ти можеш його зламати. Я бачу, що ти хочеш пострибати. Ми можемо піти в ігровий центр, і там ти зможеш пострибати на батуті, але на дивані стрибати не можна».

Як це допомагає в розвитку емоційного інтелекту

Діти вчаться в нас управляти своїми емоціями. Якщо вони бачать, що в нас це виходить добре, вони будуть повторювати за нами. Ви зриваєтеся на тих, хто вас оточує, коли відчуваєте стрес? У вас трапляються маленькі істерики, коли щось не так? Усе це дитина буде повторювати за вами. Ви зберігаєте спокій, коли дитина поводиться погано? Ви співчуваєте їй? Вона буде чинити так само.

З початку червня 2020 року на водоймах країни потонуло 94 людини

Майже сотня загиблих на воді лише за перший місяць літа. Переважно, причиною нещасть стає грубе порушення правил безпечної поведінки. Місцями для купання люди обирають найближчі до дому водойми, які часто не є безпечними та не обладнані рятувальними постами.

Як наслідок - 94 потонулих, з яких 17 - діти. Так, тільки за понеділок 15 червня в Україні зафіксовано 7 випадків підняття тіл з водойм.

Крім того, за вихідні 13-14 червня кількість загиблих на воді сягнула позначки 24 людини, з яких троє дітей.

Тож, з метою попередження загибелі людей, рятувальники наголошують на неухильному дотриманні правил безпечної поведінки на воді!

Пам'ятайте! Основними умовами для безпечного відпочинку є:

• правильний вибір місця для купання; 

• суворе дотримання правил безпеки під час плавання; 

• постійний контроль за дітьми з боку дорослих; 

• категоричне "НІ" алкогольним напоям, адже у стані сп'яніння люди втрачають пильність і не можуть адекватно зорієнтуватися у разі небезпечної ситуації.

Окремо Державна служба з надзвичайних ситуацій звертається до батьків: у період літніх канікул, слідкуйте за дозвіллям дітей та не дозволяйте їм самостійно відвідувати навіть найменші водойми!

Начальник Богуславського РС ГУ ДСНС України у Київській області полковник служби ЦЗ Володимир ПОНОМАРЕНКО.

Практика свідчить, що своєчасне логопедичне втручання є одним із сучасних засобів запобігання невстигання дітей у школі і водночас ефективним способом стимуляції психічного розвитку дитини в цілому. Неоцінене значення корекції мовленнєвих вад має для становлення особистості у дітей. Завдяки їй вдається попередити формування багатьох небажаних рис особистості: комплексу неповноцінності, надмірної невротизації, замкнутості, тривожності, відмови у спілкуванні, зниження рівня домагань, в подальшому

Читати далі...